"Учитель готується
до хорошого уроку все життя".
В. Сухомлинський
Урок не може бути цікавим, якщо учень
постійно включений в одноманітну за структурою й методикою діяльність. Урок має
слугувати засобом розвитку творчих здібностей учнів, їхніх потреб, обдарувань,
інтересів, самовираження та самореалізації, розвивати постійне прагнення до
пізнання і самовдосконалення. Тому тут треба проявити свій талант. А талант –
це здатність робити те, чого нас ніхто не вчив. Це все те, на що дивляться з
любов’ю. Тож любов учня потрібно завоювати. Для цього треба використовувати хоч якусь «родзинку» до
серця дитини на кожному уроці. Однією з таких родзинок і є "Використання
інтерактивних технологій на уроках інформатики". Це і є проблемна тема,
над якою працюю. Вона спонукає до знаходження різноманітних підходів щодо
організації навчальної діяльності школярів на уроках та в позаурочний час.
Суть
інтерактивного навчання заключається в тому, що
під
час інтерактивного навчання кожен учень систематично бере участь у навчанні інших і на цій основі різко
збільшується процент засвоєння матеріалу. Учні
вчаться бути демократичними, толерантними, вчаться спілкуватися з іншими
людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Учні
і вчителі є рівноправними суб'єктами навчання.
Зазвичай організацію інтерактивного навчання розробляю з урахуванням
вікових особливостей школярів, обсягу вивченого матеріалу і спираюсь на методичні розробки та праці В.
Сухомлинського. Вважаю, що тільки
стимулюючи розвиток ініціативності, відповідальності та самостійності учня,
можна спонукати його до пошуків шляхів досягнення високих результатів навчання.
І
я, як кожен учитель, маю власну систему проведення уроків з інформатики, на
яких виступаю лише в ролі організатора навчального процесу, можна сказати,
лідера класу, використовуючи цілий арсенал засобів інтерактивного навчання:
робота
в парах і невеликих групах; учнівські
проекти — індивідуальні й колективні; ситуативні
ігри: рольова гра; аналіз
аргументів «за» і «проти»; дискусії
й дебати; розв'язування
проблеми.
В своїй роботі я застосовую більше активізуючих методів
навчання замість переказування абстрактної, «готової» інформації. А саме такі
інтерактивні вправи: "Коло ідей", "Вирішення проблем",
"Незакінчені речення", "Пошук інформації",
"Карусель", "Аналіз ситуації", "Синтез думок",
"Діалог", "Спільний проект", "Навчаючи – вчуся",
"Ажурна пилка", "Мозковий штурм" та інші. Я вважаю, що
ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів значною мірою залежать
від умінь і стилю роботи вчителя. Тому
форми роботи мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію,
навчати самостійному мисленню та діям. Інтерактивні
вправи, які я використовую на уроках інформатики систематизовано і описано в
роботі "Інтерактивні вправи на уроках інформатики". (Додаток № 1).
Не секрет, що донедавна
вчитель був лише фільтром у відборі навчальної інформації, сьогодні ж, за
інтерактивного навчання, це помічник, одне з вагомих джерел, консультант у
роботі. Це зобов'язує мене постійно знаходити правильний підхід до
вдосконалення методів і засобів навчання, добиватися вищої форми
співробітництва вчителя й учня — спочатку викликати здивування, а потім,
відповідно, й інтерес. Почала розробляти до офісних програм інтерактивні завдання
на кожен урок, що полегшує роботу підготовки до уроку. На даний час розробила такі завдання для 10 класу до теми "Текстовий процесор". (Додаток 2).
Звичайно, сьогодні у
викладанні інформатики існує цілий ряд проблем: різний обсяг тем, складність навчальних
програм, немає програмного забезпечення, здебільшого важкий виклад матеріалу,
недостатня кількість обладнання, часу, відведеного
на виконання практичних робіт. Ці
труднощі ставлять переді мною завдання — викликати інтерес і бажання до
навчання, використовуючи найефективніші форми й методи, особливо коли мова йде
про цілеспрямоване та самостійне одержання знань учнями. Аналізуючи
досягнення учнів у засвоєнні навчального матеріалу, я зробила висновки, що в
разі систематичного застосування інтерактивних методів в учнів підвищується
інтерес до інформатики, стимулюється навчальна активність, розвивається
мислення, пам'ять, формуються здібності приймати розумні рішення в
нестандартних ситуаціях. Усім відома аксіома, що учень повинен не
просто слухати й думати, але й щось робити, так як під час виконання роботи
запам'ятовується 80 % того, що він зробив, тому на кожному уроці інформатики
проводжу закріплення вивченого матеріалу за допомогою відповідного програмного
забезпечення на комп'ютері, залучаючи до сприйняття декілька аналізаторів:
слуховий, зоровий та руховий. Крім цього, через бесіду активізую ще й емоційну
та образну пам'ять. Спираючись на власний досвід, можу стверджувати, що
головним мотивом у розвитку пізнавальних інтересів учнів є самостійне виконання
ними практичних робіт, творчих завдань
на комп'ютері, створення і розв'язання проблемних ситуацій,
Для того, щоб краще
уявити організацію роботи за інтерактивними технологіями, наводжу приклади
уроків. (Додаток
№ 3).
Учитель повинен
пам’ятати три речі: він працює з дітьми, він повинен розвивати в учня навички
мислення високого рівня, він повинен бачити результат своєї праці. Мій досвід
роботи вказує на те, що для наших учнів дуже
важлива психологічна атмосфера, в якій вони перебувають. Саме тому
намагаюся завжди заохочувати навіть невеликий успіх учня, відмічаю добрими
словами його особисті досягнення в процесі вивчення інформатики, формую на
уроках мікроклімат співробітництва і взаємодопомоги, і більшість учнів відповідають
мені повагою, любов'ю й бажанням працювати на уроці.
Позитивні результати в зацікавленні
наукою інформатикою дають такі виховні заходи, які я систематично проводжу з
дітьми: "Брейн-ринг з інформатики", "Що? Де? Коли?",
"КВК з інформатики", "Шоу на 2 мільйони", "Форт
Буаяр" та інші. Розробка виховного заходу "Кохання з
першого погляду… до інформатики" презентована в додатку №4. Так само зацікавлює інформатикою щорічне проведення тижнів з предмету. Матеріали представленні в додатку 5. Як
і будь-яка інша, ця форма позакласної роботи сприяє поглибленню знань, які учні
одержують на уроках, прищепленню навичок застосовувати ці знання на практиці,
вихованню моральних якостей: (волі, наполегливості, критичного ставлення до
виконаної роботи), а також розвиває інтерес учнів, які не вивчають інформатику до
вивчення предмета.
Вдале поєднання
навчальних, розвивальних та виховних
цілей уроку і проведення позакласних заходів, урахування вікових особливостей
та здібностей дітей сприяє формуванню їх творчої особистості, вчить працювати
самостійно, постійно удосконалювати свої знання, розвиває інтерес до вивчення
інформатики.
Найвищою платою за свою
працю вважаю знання моїх учнів. Результатом роботи є досягнення учениці Турчик
Ірини – ІІІ місце в районній олімпіаді з інформатики (2009р.).
Для кожного вчителя
стоїть завдання не тільки дати знання дитині, а й виховувати її. Як же виховати дитину? Це
питання я поставила перед собою 5 років
тому, не маючи ніякого досвіду, коли була призначена класним керівником 5-Б класу. Пізніше
зрозуміла, ростити людину - це радість! На даний час я є класним керівником 10-Б
класу.
Діти – моє світло, моя
радість, моє покликання. Я радію, коли бачу іскорки в дитячих очах, милуюся
їхніми посмішками, які вони мені щедро дарують. Я щаслива, що маю можливість
спілкуватися з школярами. Я з радістю віддаю свої знання, своїм вихованцям. А
для пошуку вірних шляхів я буду користуватись досвідом спеціалістів і слухатиму
власне серце, свою фантазію, пам’ятатиму про нестандартність, яка може додати
декілька яскравих кольорів до веселки нашого життя.
Свою професію обрала свідомо і люблю її.
«Якщо вчитель має лише
любов до справи, він буде хорошим вчителем. Якщо вчитель має лише любов до
учня, як батько, мати, він буде кращим від першого вчителя. Якщо вчитель
поєднує в собі любов до справи і до учнів, він - досконалий Вчитель!».
Л.Толстого
Немає коментарів:
Дописати коментар